The Ukrainians: Altanka

[This article is the first in a series of articles published by The Ukrainians illustrating the challenging but extremely important processes of strengthening and building civil society in the Donbass region. These stories are about people who do not complain about the authorities and circumstances, but take the initiative to change the environment around them.]

Місто Лиман, що на півночі Донеччини, не вписується в стереотип «териконного» Донбасу. Тут немає шахт і великих заводів. Лиман губиться в навколишніх лісах та озерах. А ще це великий залізничний вузол — життя тут так чи інакше обертається навколо залізниці. Але не тільки.

Рік тому місцеві активісти відкрили перший та єдиний у місті молодіжний простір «Альтанка». Безкоштовні заняття з англійської мови, творчі майстер-класи, акції та фестивалі, зустрічі з непересічними особистостями, вечірні кінопокази на міській площі — прості, здавалось би, речі, які змінюють світогляд і простір довкола.

Замість «бєсєдки»

Непримітна приземиста будівля на один поверх — це і є приміщення «Альтанки». Її видає хіба що яскравий мурал на сусідній стіні. Поруч — сучасний дитячий майданчик: активісти здобули грант від міжнародної організації, щоб його облаштувати.

На створення молодіжної платформи у рідному Лимані Олю Поплавську надихнув досвід Вільної Хати у Краматорську.

— Я побачила, як це круто, коли молодь має місце, де може творити. Побачила, що можна змінювати своє місто, і дуже цим загорілась, — пригадує 26-річна активістка. — Мені тоді запропонували поїхати в ознайомчу поїздку до Луцька. Я, чесно кажучи, злякалась. Ще ніколи до того не була на заході України. Мені здавалось, що нас там не люблять… Донецьку область… Але я поїхала. Страхи не тільки розвіялись — я була вражена ставленням до проблем нашого регіону. Коли повернулась, зрозуміла — треба діяти.

На Донбасі так заведено — молоді люди збираються в «бєсєдках», які є майже у кожному дворі. У малих дітей свої «бєсєдки», у старших — свої.

— У нас по таких «бєсєдках» молодь в основному випивала, іноді хтось міг на гітарі побринькати… Але все одно це прототип того, що ми робимо. Адже молодь підсвідомо тягнеться до того, щоб мати свій простір, щоб там почуватись вільно у компанії таких, як сама, — розповідає Антон, один із найактивніших учасників «Альтанки».

Назву спільноти придумала Оля. Вона просто знайшла в онлайн-словнику переклад слова «бєсєдка» українською.

— У нас у Донецькій області не кажуть «альтанка». Тут майже ніхто не чув цього слова.

Тепер активісти мріють, щоб одного дня у них з’явилась своя, справжня, дерев’яна альтанка.

Read more (only in Ukrainian)