The Ukrainians про ADRA Україна: Радість бути корисним

[Цей репортаж продовжує серію публікацій The Ukrainians, що присвячені не завжди легким, але надзвичайно потрібним процесам зміцнення та розбудови громадянського суспільства на Донбасі. Це розповіді про тих, хто не нарікає на владу й обставини, а власними силами змінює простір довкола себе.]

Програмний директор українського представництва організації ADRA Артем Діхтярук — про те, чому матеріальна й моральна підтримка потерпілих від війни на сході є однаково важливою.

ОРГАНІЗАЦІЯ 

Назва організації: ADRA Ukraine.

Місія: спільно з нужденними людьми виявити та ліквідувати соціальну несправедливість у країнах, які розвиваються, щоби досягнути позитивних, помітних змін у їхньому житті.

Діяльність: надання грошової і гуманітарної допомоги, сприяння у відновленні житла, психологічні консультації, забезпечення чистою питною водою, навчання задля освоєння нових спеціальностей і працевлаштування, проведення дозвілля для дітей.

Цільові групи: нужденні люди та найвразливіші верстви населення.

Територія діяльності: усі області України, в тому числі тимчасово окуповані території.

Команда: 120 працівників.

Кількість підопічних: за час існування організація допомогла 500 тисячам людей.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ

Артеме, над чим саме працює ADRA?

Українське представництво організації з 1993 року реалізовує різні проекти по всій країні. Розпочинали з того, що надавали гуманітарну допомогу для шкіл, дитсадків, притулків і лікарень, опікувалися дитячими будинками сімейного типу, приходили на поміч населенню, що потерпіло від паводків та інших стихійних лих, збирали гроші для найвразливіших.

Разом із Міністерством соціальної політики передавали для малозабезпечених людей медичне й побутове обладнання, отримане від західних країн. Маємо проект «Руки надії» для дітей вулиці у Києві. Задум його в тому, щоб створити для підлітків альтернативне дозвілля — співи, малювання, рукоділля, комп’ютери — й убезпечити їх від шкідливих залежностей. Вручали дітям подарунки, проводили зустрічі з батьками, організовували розмови з психологом.

У 2013-му обов’язків побільшало, відповідно, розширилася й команда. Під час Євромайдану ми допомагали постраждалим від конфлікту, не підтримуючи жодної зі сторін. Як гуманітарна організація, дотримуємося правил нейтральності та неупередженості, не зважаємо на етнічну, культурну чи релігійну приналежність людей. Наші працівники опікувалися реабілітацією потерпілих, організовували їм відпочинок у санаторіях, надавали їжу, одяг, предмети гігієни.

Як змінилася діяльність організації з початком конфлікту на сході України?

Ми написали кілька спеціальних проектів, аби масштабніше реагувати на проблеми переселенців із Криму та Донбасу. Найбільший проект стосується відновлення пошкодженого обстрілами житла. Працівники наших будівельних бригад допомагають людям відновлювати помешкання, також господарі можуть найняти власних майстрів або наводити лад самостійно, заощаджуючи кошти. Фінансування на ремонти люди так само отримували на власний банківський рахунок.

Також важливо було надати кошти на особисті рахунки людей: щоб вони могли розпоряджатися ними так, як вважають за потрібне, не відчуваючи зобов’язань звітувати й зберігаючи гідність. Окремо ми передбачили кошти на психологічну реабілітацію й лікування людей, які постраждали від конфлікту на сході.

Ми допомагали вимушеним переселенцям, які компактно проживали у гуртожитках Київської та Житомирської областей. В одне приміщення заселялося від двадцяти до ста сімей. Люди потребували меблів, сантехніки, не було з чого сплачувати комунальні рахунки — з усім цим ми допомагали.

У сірій зоні разом із місцевими органами влади встановлювали водонапірні вежі. Прокопували траншеї, встановлювали труби, щоб забезпечити жителів сіл питною водою. У різних населених пунктах Донбасу, більшість із яких нині тимчасово окуповані, облаштовували пункти очищення води. На нейтральних територіях — у школах, дитсадочках — розміщували фільтрувальні станції, щоб люди приходили пити чисту воду. Мешканцям прифронтових поселень було доставлено мільйони літрів води, її возили й на контрольно-пропускні пункти.

Читати далі